Питання щодо пшеничного експортного мита зависло в повітрі

Російський уряд до сих пір не вирішив питання з митом на пшеницю, що йде на експорт. Така інформація поширилась з апарату віце-прем’єр-міністра А. Дворковича. Таку заяву зроблено після багатосторонньої наради самого Дворковича, Мінсільгоспу, а також представників експортного ринку, експертів аграрної галузі. На нараді підіймалось питання мита на пшеницю, що йде на експорт. Однак остаточне рішення не було прийнято і рішення відкладено до початку лютого 2016 року.
 
Мінсільгосп неодноразово говорив про те, що плануються зміни мита або кінцева його відміна. З тих пір, як мито на пшеницю було введено, пройшла достатня кількість часу, щоб можна було проаналізувати дані і вплив мита на учасників ринку.
 
Свою думку з приводу мита висловив С. Левін, який є заступником голови Мінсільгоспу. Він вважає, що при обчисленні мита на пшеницю необхідно застосовувати різні індикатори. Одним з них Левін називає котирування MATIF (Паризька біржа). Цей індикатор необхідно враховувати, щоб митні розрахунки на різних митницях в залежності від країни збігалися.
Інша гучна заява, яка пролунала в Мінсільгоспі на початку цього року, стосується можливості введення мита на інші зернові – ячмінь і кукурудзу.
 
Варто сказати, що пшеничне мито діє на експортному ринку більше півроку – з липня 2015 року. Пов’язано таке нововведення було з тим, що експортна активність зросла, а продаж вівся на зовнішньому ринку в доларах або євро. Мито встановлювалось в рублях. Його відсоток – це 50%, від яких віднімалось 5,5 тисяч рублів за тону. Мінімальна сума – це 50 рублів за тонну. Але в жовтні сума мита була перерахована – відрахування піднялось на 1 тисячу рублів, а мінімальний показник впав до 10 рублів за тонну зерна.
 
Аграріям не сподобалось нововведення. На адресу уряду звучали прохання про скасування мита. Але як серед представників самої зернової галузі, так і в самому уряді досі не вироблена позиція щодо мита.